БО́ЙКО Валентина Володимирівна (15. 01. 1946, с. Чкалове Веселів. р-ну Запоріз. обл.) – співачка, актриса. Нар. арт. України (1993). Премія ім. М. Заньковецької СТДУ. Закін. Київ. муз. уч-ще ім. Р. Ґлієра (1967; викл. І. Полякова). Працювала в Житомир. укр. муз.-драм. театрі (1967–79), від 1980 – у Крим. укр. муз. театрі (Сімферополь).
Ролі: Любаша («Севастопольський вальс» К. Лістова), Сільва, Теодора, Маріца, Баядера («Сільва», «Принцеса цирку», «Маріца», «Баядера» І. Кальмана), Ліллі-Кет («Цілуй мене, Кет!» К. Портера), Розалінда («Летюча миша» Й. Штраусса), Зарема («Бахчисарайський фонтан» за О. Пушкіним), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Керрі («Сестра Керрі» Р. Паулса), Королева Ганна («Ваш хід, королево!» О. Журбіна), Гордиля («Циганка Аза» В. Філіпенка).
ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА БОЙКО
Родилась 15 января 1946 года в с. Чкалово Запорожской области.
В 1967 году окончила Киевское музыкальное училище им. М.Р.Глиэра.
Работала в Житомирском украинском музыкально-драматическом театре (1967–79), с 1980 года – Крымском украинском музыкальном театре (Симферополь).
Народная артистка Украины (1993)
Член Союза театральных деятелей Украины.
ТЕАТРАЛЬНЫЕ РАБОТЫ
Дарья («Запорожец за Дунаем» Гулака-Артемовского)
Любаша («Севастопольский вальс» Листова)
Керри («Сестра Керри» Паулса)
Сильва, Теодора, Марица, Баядера («Сильва», «Принцесса цирка», «Марица», «Баядера» Кальмана)
Лилли-Кэт («Целуй меня, Кэт!» Портера)
Розалинда («Летучая мышь» Штраусса)
Зарема («Бахчисарайский фонтан» по Пушкину)
Королева Анна («Ваш ход, королева!» Журбина)
Гордиля («Цыганка Аза» Филипенко)
Маричка ( «Колдунья синих гор» Сычевского) - премия Союза театральных деятелей имени Марии Заньковецкой
Подробнее на Кино-Театр.РУ https://www.kino-teatr.ru/teatr/acter/w/post/490483/bio/
15.01 – 70 років (1946) В. В. Бойко, українській актрисі; уродженці с. Чкалове Приазовського району
(Савкіна О. А.)
Валентина Володимирівна Бойко народилася в с. Чкалове Приазовського району. Дівчину змалечку оточували безкраї степи та морські далі, зелені лани та чудові жовті соняшники серед них. А ще маленька Валя була дуже вражена дитячими спектаклями, з якими іноді приїздили народні театри. А ще дівчина полюбила співати — співала всюди: в городі і в хаті, в полі і на річці було чути її дзвінкий голос.
Тому не дивно, що по закінченні школи Валентина Бойко поступила до Київського музичного училища ім. Р. М. Глієра. Потім талановиту співачку прийняли до штату Житомирського українського музично-драматичного театру, де вона зіграла багато ролей у спектаклях (1967-1980 рр.). 1980 року актриса-співачка була запрошена до Кримського українського музичного театру (м. Сімферополь), де її чекали багато чудових головних ролей, серед яких: Одарка в опері Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»; Любаша («Севастопольський вальс» К. Листова); Керрі («Сестра Керрі» Р. Паулса); Зареми («Фонтан кохання» А. С. Караманова); королеви Анни («Ваш хід, королева» О. Колкера); Розалінди («Летюча миша» Й. Штрауса).
Валентина Володимирівна стала членом Союзу театральних діячів України, у 1993 році їй присвоєно почесне звання народної артистки України.
Актриса нагороджена премією театральних діячів України ім. Заньковецької за роль Марічки у спектаклі «Чаклунка синіх гір» В. Синівського.
Валентина Бойко і в 2000 роки залишається ведучою актрисою театру, для якої підбираються вікові, але не меньш вагомі ролі. Актриса в чудовій формі, так побажаємо їй здоров’я і натхнення на довгі роки!
Література про життя та діяльність
Данчук Л. Бойко Валентина Володимирівна / Л. І. Данчук, Ф. М. Дерев`янко // Енциклопедія сучасної України. – К., 2004. – Т. 3: Біо — Бя. – С. 185.
Бойко Валентина Володимирівна // Мистецтво України : біогр. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – К., 1997. – С. 73.