Жінки на фронті

До визволення нашого села від нацистських загарбників.

Жінки, які були на фронті, спростували поширену думку, що у війни не жіноче обличчя. Вони розділили нарівні з чоловіками криваву ношу воєнного лихоліття.

Згадаємо наших землячок, долі яких – приклад мужності і доблесті:

• Суханова Тетяна Іванівна

• Петюренко (дів. Канюка) Надія Єлисеївна,  1923 р.н.

• Чірко Надія Микитівна, 1926 р.н.

• Шкіндер (дів. Назаренко) Марія Павлівна, 1921 р.н.

• Лиходід Лідія Степанівна, 1926 р.н.

• Петренко Марія Олексіївна

• Пугач (дів. Кириленко) Катерина Гаврилівна, 1923 р.н.

• Ананьєва Ольга Федорівна, 1909 р.н.

• Патенко Варвара Минівна, 1925 р.н.

• Касярум (дів.Замкова) Анна Леонтіївна, 1925 р.н.

Наші землячки приймали участь у Кримській наступальній операції, у боях за визволення України, воювали в Білорусії, Прибалтиці, Східній Пруссії, багато з них дійшли до Берліна. Декому на час мобілізації тільки виповнилося вісімнадцять років. Повернувшись із фронту, у колі своїх одноліток вони почували себе набагато старшими, тому що дивилися на життя зовсім іншими очима – очима, що бачили смерть.

Своїми спогадами про лихоліття війни, про свій бойовий шлях вони ділилися із школярами. Це були історії простих, звичайних жінок, які і сьогодні надихають сучасників відстоювати власну свободу зі зброєю в руках, виносити поранених з передової, жити в окупації, виховувати дітей-сиріт.

Пішли із життя фронтовички. Але пам'ять про них зберігається у реліквіях того буремного часу: воєнних нагородах, трикутниках листів, фронтових фотографіях, у спогадах, які свого часу записали учні нашої школи.

Лариса Адамян

КОЛЬЧАК (дів. ПАТЕНКО) ВАРВАРА МИНІВНА (1925 р.н.)

ЗА НИХ Я БУДУ МСТИТИ

З дня звільнення нашого району від ненависного ворога, - пише Патенко Варвара з с. Чкаловка, Чкаловської сільради, - я пішла в ряди Червоної Армії. Зі мною пішли на захист своєї Вітчизни батько мій і брат. Наші серця сповнені гнівом до ворога за звірства, які він чинив в нашому районі.

Німецькі розбійники зруйнували будинки, вони багатьох моїх подруг, товаришів вивезли на каторгу. Смертю хоробрих в боях з гітлерівськими бандитами загинув мій батько, брата було поранено.

Коли я згадую про батька, про близьких подруг, товаришів, які томляться в застінках Німеччини, то рука моя простягається до автомата. Я буду мститися, я хочу винищити німця-поганця. Я винищуватиму їх без жалю і милосердя в їхньому звірячому лігві. Помщуся за свою Чкаловку, за виплакані очі батьків і матерів, за кров і сльози радянського народу.

Товариші! Я, як боєць Червоної Армії, закликаю Вас, дорогі земляки, працювати на колгоспних ланах, не покладаючи рук, щоб дати країні і фронту більше хліба і продуктів сільського господарства. Кожний засіяний гектар землі зверх плану – є новий нищівний удар по ворогу.

Патенко Варвара

польова пошта, 193 «М».

По воспоминаниям родных Мария Павловна работала поваром на фронте. Готовила для начальства в тылу. 

Ее отец Назаренко Павел Павлович (1889 г.р._) также был на фронте. В 1944 году Мария Павловна была награждена медалью "За боевые заслуги", а в 1985 году в честь 40-летия Победы - юбилейной наградой Орден Отечественной войны II степени

ПУГАЧ (дів. КИРИЛЕНКО) КАТЕРИНА ГАВРИЛІВНА (1923-...)

ЧИРКО НАДІЯ МИКИТІВНА (1926 - ...)

ПЕТРЕНКО МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА

ПЕТЮРЕНКО (ДІВ. КАНЮКА) НАДІЯ ЄЛИСЕЇВНА (1923 - ...)

АНАНЬЄВА ОЛЬГА ФЕДОТІВНА (1909 - ...)

Фамилия, имя и отчество: Ананьева Ольга Федотовна

Звание: красноармеец

Должность, часть: старшая санитарка хирургического отделения госпиталя легкораненных

Год рождения: 1909

Национальность: русская

Партийность: б/п

Участие в Отечественной войне: 05.1943 Южный, 4-3 УК.Ф И 1 Б.Ф. в отечественной войне

Имеет ли ранения: не имеет

С какого времени в Красной арии (месяц, год): 5, 1943

Чем ранее награжден: Знак «Отличник санитарной службы»

Краткое, конкретное изложение личного боевого подвига и заслуг:

В отечественной войне с мая 1943 года, в госпитале с 43-го. За время последней наступательной операции, в дни значительного потока раненных тов. Ананьева была на своем посту и в течени несколько суток бессменно обеспечивала раненных уходом и должным уютом.

Работая старшей санитаркой отделения смогла за короткий срок оборудовать и приготовить отделение для приема 500 раненных. Благодаря личным качествам и любви к делу в отделении не наблюдалось ни одного случая хищения или пропажи государственного имущества.

Среди раненных и личного состава пользуется хорошим авторитетом, по службе имеет ряд благодарностей.

Представляется к правительственной награде Медаль "За боевый заслуги".

Ананьєва Ольга Федотівна, уроженка волоградських степів, війну зустріла 20-ти річною дівчиною. У 1942 році пішла добровольцем у госпіталь №5107, що формувався в м. Шахти. Була на фронті під Сталінградом. У 1943 році фронт від Сталінграда пішов на захід. Тікали німці, тікали, але огризалися ще досить впевнено. Госпіталь ступив на Запорізьку. Проходили Пологи, Токмак, села, містечка. Довго стояли у селі Чкалово. Під Одесою в госпіталь приїхав маршал Жуков Георгій Костянтинович. Проста, задушевна людина. Бійці його дуже любили. Розмовляв довго з робітниками госпіталя, наставляв на те, щоб до поранених добре відносились, швидше повертали їх у стрій, щоб ми були уважними і при потребі здавали кров для бійців. Ольга Федотівна здавала кров 10 разів. День перемоги зустріла в Берліні салютами, танцями, піснями. Перемога. Тиші раділи. А тиша настала така, що аж в ухах дзвеніла. По війні працювала санітаркою в Чкаловській лікарні.

ЛИХОДІД ЛІДІЯ СТЕПАНІВНА (1909 - ...)

Красноармеец Лиходед Л.С. в своей скромной работе санитаркой показала хорошие образцы самоотверженности, преданной и честной работы. Во время больших потоков раненных и больных, без устали работала круглые сутки и везде ее забота и внимание были уместными и эффективными.

В работе не требует напоминаний, на любых участках скромно и честно выполняет все поручения. Трудолюбива, энергична, дисциплинирована. Достойна правительственной награды медыли "За боевые заслуги"

КАСЯРУМ (дів. ЗАМКОВА) АННА ЛЕОНТІЇВНА (1925  - ...)

НАГРАДНОЙ ЛИСТ

Фамилия, имя, отчество: Замкова Анна Леонтьевна

Звание: вольнонаемная

Должность, часть: прачка полевого прачечного отряда №251

Представляется к правительственной награде - орден "Красная Звезда"

Год, место рождения: 1925, Запорожской области, Веселовский район, село Чкалова

Национальность: русская

Партийность: беспартийная

Участие в Отечественной войне (где, когда): 4-й Украинский, 3-й Украинский и 1-й Беларусский фронты с декабря 1943 года

Имеет ли ранения: не имеет

С какого времени в Красной Армии: с декабря 1943 года

Каким РВК призвана: Веселовским РВК Запорожской обл.

Чем ранее награждена: не награждена

Краткое, конкретное изложение личного боевого подвига или заслуг:

Замкова Анна Леонтьевна в полевом прачечном отряде работает с декабря 1943 года в должности прачки. Одна из лучших отличниц-прачек отряда. Большую работу провела в цехе за увеличение норма выработки и особенно качества стирки белья. При любых условиях обеспечивает выполнение основной задачи по своевременному и качественному обеспечению бельем бойцов переднего края. Довела стирки белья до 180 штук в день. 

Достойна Правительственной награды - Орден "Красная Звезда"

Заключение вышестоящих начальников:

Достойна награждения медалью "За боевые заслуги"