1976 рік

Газета "Колос" 1 липня 1976 року

ПАЛАТКОВЕ МІСТЕЧКО 

Нинішнього літа вперше в селі Чкалове працює учнівський табір праці і відпочинку «Мрія», в якому перебуває близько 65 учнів дев’ятих класів. Наше невелике палаткове містечко розташоване в степу біля густої лісосмуги. Щодня по чотири години ми працюємо на полях колгоспу імені Чкалова, прополюючи соняшник. А потім відпочиваємо.

Маємо для цього всі умови: тенісні столи, шахи, шашки, граємо у волейбол. У теплі дні купаємося в ставку та засмагаємо. Навіть у негоду нам немає часу для нудьги — читаємо книги. Наше дозвілля цікаво організовують викладач військової справи Л. Т. Кривко та вихователі — вчителі М. М. Харенко і Т. І. Харенко.

У нашому таборі повне самоврядування. Є штаб, загони, ланки. Штаб щодня підбиває підсумки роботи, визначає кращий загін і ланку. Випускаються «Блискавки» та бойові листки. Комсомольці вирішили: будемо працювати лише якісно. Ланка змагається з ланкою, загін із загоном. Ми дуже задоволені своїм табором праці і відпочинку.

Г. КАРЧЕНКО,
учениця 9-го класу

1977 рік

1979 рік

Газета "Колос" 1 липня 1979 року

"В ТАБОРІ МРІЯ"

В мальовничому куточку колгоспу імені Чкалова розташувався табір праці і відпочинку «Мрія». Тут надають посильну допомогу місцевому колгоспу і змістовно відпочивають 70 учнів, які закінчили навчання в 7-8-9 класах. На чолі з начальником табору М. М. Харенком вихованням школярів займаються досвідчені педагоги Л. В. Сіра, В. Г. Силін та Л. Г. Чуб. У стаціонарно збудованому червоному кутку є телевізор, радіола, баян, кіноапарат. Вранці, коли ще не наступила спека, школярі доглядають просапні культури, працюють у саду. Старанністю відзначаються всі без винятку.

Особлива увага надається організації дозвілля учнів. У вільний від роботи час вони зустрічаються з передовиками виробництва, заслуженими людьми колгоспу. Так, гостем школярів був кавалер ордена Леніна М. П. Шкіндер. Цікаво пройшов День іменин – за святковим столом товариші привітали з днем народження В. Микало, Ю. Коваленка, С. Григоренко, Р. Міщенко, І. Шушляпіну, А. Касярума та Г. Рибченко. А у вечірній час бажаючі збираються біля телескопа, і Віктор Григорович Силін знайомить їх із зоряним небом, з планетами.

– Ланки, шикуйсь! – звучить команда днювального. І всі вихованці табору в єдиній формі (яку, до речі, придбала школа) застигли стрункими колонами. Одержавши певні настанови, вони направляються на пляж, місце для якого відведено спеціально на каналі. Слід відзначити, що вихователі багато попрацювали, щоб навчити дітей правильно поводитися на воді. І це сприяло тому, що при складанні норм ГПО з плавання В. Г. Силін зафіксував декілька показників на золотий значок. Золотими значкістами ГПО стали, зокрема, А. Дичко, І. Шкіндер, Ю. Будко, Ю. Бутко та інші.

Добру організаторську роботу провела рада табору, яку очолила Н. Глотка. При її допомозі регулярно випускаються «Бойові листки», «Блискавки», «Перець».

А коли над табором опускаються сутінки, школярі збираються біля Люди Базарної та Олі Миколаєнко. І пливе над степом пісня, яка славить нашу рідну Батьківщину, партію, – розповідає про щасливе дитинство радянських дітей.

1980 рік

Газета "Колос" 30 вересня 1980 року 

ЗЛІТ ТРУДОВИХ ОБ'ЄДНАНЬ

На високому рівні пройшов зліт трудових об’єднань школярів, юних натуралістів і дослідників сільського господарства району. На ньому з доповіддю перед присутніми виступив секретар райкому Компартії України В. П. Орел. На зльоті підведено підсумки літньої трудової чверті «Мій труд вливається в труд моєї республіки».

Досвідом організаторської роботи табору праці і відпочинку «Юність» поділилася з присутніми начальник табору, вчителька Веселівської СШ № 2 Г. А. Нестерюк. Цікавими були виступи голови ради загону, 7 класу Запорізької середньої школи Марини Нікодаєвої, члена табору праці і відпочинку «Трудовий десант» Веселівської СШ № 1 Юри Качури та інших.

З особливим захопленням слухали присутні виступ Нелі Андріївни Нестерюк, яка розповіла про роботу табору «Юність» Веселівської середньої школи № 2. Вона наголосила, зокрема, на тому, як проводили своє дозвілля вихованці табору, які заходи проводилися тут у вільний від роботи час. Відзначилися школярі і на роботі.

А потім було визначено переможців районного змагання між таборами праці і відпочинку. Перше місце присуджено табору «Мрія» Чкаловської СШ з врученням призу обкому комсомолу і облсовпрофу «Герої праці — кращому трудовому об’єднанню старшокласників», грамоти РК ЛКСМУ і цінного подарунку.

На другому місці — табір «Юність» Веселівської СШ № 2, на третьому — «Трудовий десант» Веселівської СШ № 1. Їм вручено грамоти РК ЛКСМУ і цінні подарунки.

За посильну допомогу господарствам секретарі парторганізацій колгоспів і радгоспів, на території яких розміщувались табори праці і відпочинку, вручили вихованцям таборів цінні подарунки. За активну роботу табору праці і відпочинку «Юність» вихованців заохочено грамотами райвиконкому, райкому профспілки працівників сільського господарства і РК ЛКСМУ.

Відзначено школярів-переможців літньої трудової чверті. Їм вручено значки ЦК ВЛКСМ «Ленінська повірка», грамоти, подарунки, путівки в піонерський табір «Орля».

На зльоті було прийнято звернення до всіх школярів району.

В цей же день на базі міжшкільного учбово-виробничого комбінату відбувся конкурс юних механізаторів, рільників, квітникарів, кролівників, операторів машинного доїння. В ході його проведення школярі продемонстрували навички управління сільськогосподарською технікою, майстерність і любов до сільськогосподарської професії.

Дуже сподобалась присутнім добре оформлена виставка досягнень юних дослідників сільського господарства. Там були виставлені городні культури, вирощені учнями на пришкільних ділянках, експонати з природного матеріалу, тематичні букети.

По всіх видах змагань компетентне журі визначило переможців. Загальнокомандне перше місце серед середніх шкіл присуджено Веселівській СШ № 1, серед восьмирічок — Зеленогайській восьмирічній школі.

К. КРИВОШЕЄВА

1981 рік

Газета "Колос" 23 липня 1981 року 

І ПРАЦЮЮТЬ, І ВІДПОЧИВАЮТЬ 

«Мрія» — так називається табір праці й відпочинку, що розташувався серед широких колгоспних ланів, неподалік від села Чкалове. В цьому році він прийняв уже другу зміну. Зараз тут працюють і відпочивають учні Веселівських середніх шкіл № 1 і № 2, більшість яких закінчила 6–7 класи. Мету створення нинішньої зміни начальник табору, директор Веселівської СШ № 1 Л. В. Демидченко, сформулювала досить лаконічно: попрацювати і добре відпочити.

Подобається «Мрія» школярам. Адже тут створено всі умови для того, щоб після напруженого навчального року учні мали змогу змістовно провести час літнього відпочинку, одночасно допомогти колгоспникам у виконанні сільськогосподарських робіт. Затишні будиночки оригінальної побудови, добре обладнаний спортивний майданчик, центральний корпус у вигляді казкового терему, в якому встановлено телевізор, є магнітофон, більярд. У відповідь на цю турботу учні добре працюють. Вони вже виконали своє завдання по догляду за просапними культурами і приступили до збору овочів.

Взятим ними зобов’язанням передбачено зібрати огірки з площі 15 гектарів, кабачки — з 10 гектарів. Успіху в значній мірі сприяє організоване між членами трудзагону соцзмагання. Його підсумки підводяться щоденно на вечірній лінійці і висвітлюються на спеціальному стенді. Майже не сходять з «Бойових листків» прізвища Олександра Балабка — командира загону, Толі Левченка, Саші Хоменка, Ірини Шевченко, Лариси Суханової та інших. Вони постійно виконують і перевиконують денні норми, служачи гарним зразком в роботі для своїх товаришів.

Трудовий день у школярів триває чотири години. А після напруженої праці відпочивається особливо приємно. Як кажуть, зробив діло — гуляй сміливо. Слід сказати, що відпочинок у таборі організовано найактивнішим чином. На високому рівні тут поставлено спортивно-оздоровчу роботу, якою керує О. І. Гололоб — викладач фізкультури СШ № 1, а зараз — один із трьох вихователів. Всі вони піклуються про те, щоб діти закінчили зміну зміцнілими, загартованими.

Поруч з табором знаходиться магістральний канал. І щоб його вода пішла на користь здоров’ю дітей, а не була причиною нещасних випадків, педколектив «Мрії» поставив перед собою мету, щоб кожний з семидесяти школярів, які перебувають у таборі, оволодів хоча б початковими навичками плавання. Окрім цього, на спортмайданчику табору «Мрія» учні проводять безліч пізноманітних спортивних ігор, змагань. У гостях у них побувала спортивна команда трудзагону «Жайворонок» Менчикурівської СШ, з якою було проведено товариську зустріч з волейболу.

А нещодавно «Мрія» стала свідком чудового спортивного свята — «Старти надій». Учні змагалися у багатоборстві з комплексу ГПО. В гості до юних спортсменів прибули представники правління колгоспу, районного спорткомітету. Переможці змагань були нагороджені призами, які придбало господарство. Колгосп допомагає організувати своїм помічникам і культурно-масову роботу. Так, за табором було закріплено музичного працівника, і це дало можливість школярам організувати свою агітбригаду. Зараз йдуть репетиції, юні артисти готуються побувати з концертом в гостях у хліборобів.

І. РОГОВА,
позаштатний кор. «Колоса».

На знімку: табір праці й відпочинку «Мрія».
Фото Ю. Резанова.

1982 рік

Газета "Колос" 26 червня 1982 року 

ТРУДОВИЙ ГАРТ

Літо — пора шкільних канікул. По-різному, проводять їх учні навчальних закладів нашого району.  Одні поїхали в піонерські табори, інші - в табори праці і відпочинку. Такі табори створені в десяти господарствах району. Пята трудова чверть охопила більше шестисот старшокласників. 

Голована мета таборів праці і відпочинку - продовжити трудове виховання учнів їх професійну орієнтацію в умовах  безпосереднього виробництва, приучити їх до справи батьків, надати можливість відчути насолоду від праці, її результатів.

У таборах праці і від починку створено всі умови для того, Щ(»б наші діти провели літо з найбільшою для свого здоров’я користю. Тут вони доглядають про сапні і овочеві культу ри, збирають урожай, відпочивають, займа ються спортом, беруть участь у різноманітних конкурсах, змаганнях. Повсюдно створено добрі побутові умови, Налагоджено високока лорійне громадське хар чування школярів. Це створює неабияку попу лярність таборів праці і відпочинку. 

Постійно зростає їх кількість, кількість учнів, які виявляють бажання провести свої канікули з найбільшою користю для себе і гро мадського виробництва. Не можна недооцінювати і виховного значення таборів праці і відпочинку. В них учні пізнають почуття колективізму, дружби, товариськості, випробовують свої сили, кмітливість, наполегливість у найрізноманітніших справах.

Літо триває. Через табори праці і відпо чинку пройдуть кілька змін. Всього намічаєть ся оздоровити більше, як 1500 учнів. Змістов I них і радісних каніку .

В ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ

Триває п'ята трудова чверть учнів Чкаловської середньої школи, які трудяться і відпочивають у таборі «Мрія», що розташований неподалік рідного села. 60 школярів кожного ранку виходять на поля рідного колгоспу, надають відчутну допомогу господарству у догляді за просапними культурами. Кожен з них проникся відповідальністю за доручену справу. Тому правління колгоспу без вагань посилає трудовий десант туди, де він найбільше потрібний. Не було випадку, щоб школярі повернулися в табір, не виконавши норми. З задоволенням працювали вони на полі, де висіяні баштанні культури, звільняли від бур’яну плантації соняшнику, кукурудзи, капусти. Частина школярів під час «чабанських жнив» допомагали стригти овець.

Добре трудяться школярі. Всі вони показують приклад сумлінної праці. Їх девізом є слова: один за всіх і всі за одного. Приємно глянути на стенд, де після відпочинку вивішуються підсумки змагання за кожен день. Там немає жодного відстаючого. Та не лише по-ударному трудяться школярі, а й змістовно відпочивають. Разом з начальником табору праці й відпочинку Леонідом Трохимовичем Кривком, учителями Надією Олексіївною Харченко, Галиною Яківною Кривко вони провели зустріч з ветеранами праці, людьми, які брали участь в освоєнні цілинних земель. З великою зацікавленістю слухали розповіді односельчанина, учасника війни Іллі Григоровича Канюки. Радо зустрічали школярі і вітали артистів Запорізької філармонії.

Підтримують зв'язки з іншими таборами праці й відпочинку. Проводять товариські зустрічі з футболу та волейболу. Цікаво й змістовно готують вечори. П'ята трудова чверть завершується. Школярі одержали хороший заряд бадьорості, надали господарству відчутну допомогу. Бадьорі, сповнені енергії й радості, через два місяці переступлять поріг рідної школи. Багато школярів після закриття табору праці й відпочинку будуть продовжувати допомагати рідному колгоспові. Вони візьмуть участь у жнивах.

А. ТИЩЕНКО,
директор школи.

На знімках нашого фотокореспондента О. Пруссака зафіксовано моменти з життя табору праці й відпочинку «Мрія». Вгорі — проводиться шаховий турнір, праворуч — члени редколегії за черговим випуском стінної газети, внизу — змагаються волейболісти.

1983 рік

Газета "Колос" 7 липня 1983 року 

Змагалися плавці

У зв’язку з відкриттям другої зміни в таборі праці і відпочинку «Мрія», який розташований в селищі Чкалове, відбулися змагання з плавання. Серед учнів старшої групи переможцями стали Володимир та Віктор Василенко і Олег Шевчук, а в молодшій групі першість вибороли Едуард Лунник, Володимир Давимока і Станіслав Овсієнко.

Ці змагання стали справжнім екзаменом на фізичний гарт і витривалість для учнів Веселівської середньої школи №1.

Ю. Белков,
голова районного спорткомітету.

1985 рік

Газета "Колос" 16 липня 1985 року 

І ПРАЦЮЮТЬ, І ВІДПОЧИВАЮТЬ 

Рівно о сьомій годині ранку прокидається табір праці й відпочинку «Мрія», що розкинувся на території колгоспу імені Чкалова. Оживає, наповнюється веселим дитячим щебетанням. У таборі розпочинається новий день.

Цього разу «Мрія» приймає в себе 72 вихованці. Це переважно учні Веселівських середніх шкіл № 1 та № 2, а також сільського професійно-технічного училища № 60. Під керівництвом начальника Олександра Івановича Гололоба разом із вихователями Нелею Миколаївною та Миколою Петровичем Дейнегами юні господарі табору змістовно проводять свій час. Тут вони і високопродуктивно працюють, і добре відпочивають.

Посильну допомогу надають вихованці табору колгоспу імені Чкалова. Так, вони займалися прополюванням баштанних культур, помідорів, збирають огірки, кабачки. Дійове змагання, що розгорнуто серед юних виробничників, щоденно називає кращих. На честь них на території табору піднімається червоний прапор на флагштоці. Цього дня його було піднято на честь Світлани Мартинюк, Олександра Лигуна та Василя Резанова.

Участь у виробничій діяльності вихованці табору уміло поєднують із змістовним відпочинком. До їх послуг — теніс, бадмінтон, футбольний і волейбольний м’ячі, настільні ігри.

Велика увага надається в таборі спортивній роботі. Крім різноманітних спортивних заходів, які вже відбулися, тут планується проведення спортивного тижня «Малі олімпійські ігри», змагань з різних видів спорту.

У центрі уваги вихователів постійно перебуває військово-патріотичне виховання молоді. Цій меті буде підпорядковано проведення зустрічей із ветеранами Великої Вітчизняної війни. До свого складу вихованці табору зарахували відважного снайпера Сашу Шляхову, яка загинула в боях із ненависними німецько-фашистськими загарбниками. Гроші, відраховані на її ім’я, перераховуються до Радянського фонду миру.

Смачними стравами частують вихованців табору у Чкаловській шкільній їдальні. У меню завжди м’ясні, молочні страви, свіжі овочі.

— У нашому таборі, — розповідають вихованці, — є всі умови для змістовного відпочинку. Тут ми вчимося працювати, набираємося здоров’я, відпочиваємо.

Побувати наступного року в цьому таборі виявили бажання більшість хлопчиків та дівчаток.

А увечері, коли сутінки опускаються на землю, Олег Шулятьєв бере гітару. І линуть над неозорим степом пісні про Батьківщину, про щасливе дитинство, яке випало на долю радянських дітей.

Т. БАШУК

1986 рік

Газета "Колос" 26 червня 1986 року 

І ПРАЦЮЮТЬ, І ВІДПОЧИВАЮТЬ

Рівно о сьомій ранку лунають сурми над територією палаткового містечка, що розкинулося на території колгоспу імені Чкалова. Табір праці й відпочинку «Мрія» швидко оживає, наповнюється дзвінкими голосами, сміхом. Їх, вихованців табору, учнів Чкаловської середньої школи, 65. Всі вони прийшли сюди, щоб надати посильну допомогу рідному господарству у виконанні сільськогосподарських робіт, змістовно провести свій вільний час.

— Нам дуже подобається в нашому таборі, — розповідають школярі. — Тут ми маємо можливість поєднати працю з відпочинком, перевірити себе.

Дійсно. Для учнів у таборі створені всі необхідні умови. До їхніх послуг — зручні спальні корпуси, добре обладнаний червоний куток з телевізором, настільними іграми, різноманітною наочністю. Територія табору завжди в порядку, обсаджена квітами.

Тепло відгукуються колгоспники про самовіддану працю вихованців табору. Відрадно, що вони постійно перевиконують доведені норми виробітку. І сприяє цьому в значній мірі добре налагоджене соціалістичне змагання. До речі, юні виробничники змагаються ланками, яких утворено шість.

Приємно, що найчастіше переможцем у змаганні виходить ланка № 4, яку очолює Геннадій Гальчук. Зразки старанної праці постійно демонструють семикласники Алдоша Поліводкін та Сергій Юрченко. Якість у них завжди відмінна.

До складу свого виробничого колективу учні зарахували Кузьму Степана, який загинув при визволенні села Чкалове від німецько-фашистських загарбників, а зароблені гроші перераховують у фонд миру. Відраховують юні виробничники зароблені кошти і на 904 рахунок.

Подбали учні, які перебувають у таборі, і про культурне обслуговування працівників місцевого колгоспу імені Чкалова. З цією метою вони створили дві агітбригади. До їхнього складу увійшли самодіяльні аматори: Наташа Чирко, Владислав Астахов, Анжела Торенко, Геннадій Гальчук, Світлана Білокопитова, Сергій Нелопа та інші.

Вся виховна робота в таборі спрямована на прищеплення учням поваги до праці, до старших, любові до Батьківщини.

— Ми прагнемо до того, — говорить вихователька Надія Олексіївна Харченко, — щоб наші вихованці виросли справжніми громадянами Країни Рад.

І підтвердженням цьому є цілеспрямована виховна робота начальника табору Л. Т. Кривка, виховательки В. М. Лагоди.

...А коли надворі лягають сутінки, над табором лине чарівна пісня. Пісня, якою школярі прославляють своє щасливе дитинство, завдячуючи цим рідній Комуністичній партії.

Т. БАШУК 

СПОГАДИ:

Олена Бойко: 

Спочатку табір був у посадці між селами Корніївка та Чкалове. Біля нього був ставок, який давно висох. Там був лише дерев'яний павільйон, а жили в наметах. Потім табір перенесли до Чкалова. Там також , мабуть, один рік працювала і моя мама, Надія Олексіївна Трюхан, яка не раз там була вихователькою. Жили в будиночках, на роботу возили вантажівкою, а годували у шкільній їдальні. Увечері влаштовували дискотеки. Є що згадати. 

Олена Михайлівна Синиця (дів. Терещенко):

Я також була в трудовому лагері, здається у 1979 році. Табір працював в дві зміни. Перша зміна - Чкаловська, а наступний місяць - інші села, відпочивали тут навіть діти з райцентру Веселого. Палаток я не застала, вже були цегляні будиночки, побудовані трикутником у вигляні наметів. Був добре організований відпочинок, було все: і телевізор, і радіо, і тенісні столи. В таборі я була разом з двоюрідним братом Віктором Булгаковим, хоч він і був на рік молодший, але табір приймав учнів різного віку, 7-8-9 класів. Було багато цікавого

Ірина Божко (Захарченко):

Я була в цьому таборі двічі й застала часи, коли ми ще жили в наметах. Пам’ятаю, як оголосили, що помер Висоцький. 

Лариса Стовбур:

Який класний був табір. Скільки приємних спогадів у кожного.,а вчителя які були, дійсно хвилювалися за нас, за наше здоров'я, особливо вчитель Кривко Л.Т., Кривко Г.Я., Харенко М.М. Дуже жаль, що цих вчителів вже немає серед живих. Хочу ще згадати про вчителів, які були з нами в таборі це Білокопитова В.О. та Лисенко В.В. хочу побажати їм міцного здоров'я та довгих років життя.

Галина Клипач:

Це були незабутні та щасливі моменти нашого дитинства

Людмила Бурлакова:

Це наше щасливе дитинство

Сергій Зачепило:

Це було прекрасно

Володимир Москальов:

Лагерь труда и отдыха был построен в1979 году специалистами и стройбригадой,председателем был Кинебас А.Е. Лагерь расчитан на 60детей. Школьники работали на уборке овощей.На территории лагеря была волейбольная площадка,бильярд,настольный тенис.

Табір праці та відпочинку був побудований у 1979 році спеціалістами та будівельною бригадою, головою колгоспу був Кінебас А.Є. Табір був розрахований на 60 дітей. Школярі працювали на збиранні овочів. На території табору були волейбольний майданчик, більярд і настільний теніс.

Варвара Поправко:

Перший рік ми жили у великих солдатських наметах, де стояли старі ліжка, які скрипіли на весь табір при найменшому русі. Зате ми були щасливі, і є що згадати, на відміну від наших дітей та онуків. 

Лілія Грицюк:

Я навчалася в Корніївській школі, ми їздили до них у гості. У нас табір був у центрі села, а у них — в полі, і це було круто!

Олена Прохорова:
Ми теж були в цьому таборі у 1977 році після 9 класу. Він знаходився між Чкаловим і КорнІЇвкою. Вночі ми ходили до КорнІЇвки за полуницею. До обіду були польові роботи, а потім — відпочинок, змагання і т.д. З нами були вчителі, я пам'ятаю Кривка Л.Т. і Харенка М.М.
Царство Небесне Леоніду Трофимовичу. Ганяв нас, але зробив людьми.

Марина Бутенко:

І я ще встигла попрацювати й відпочити в цьому таборі. Ми, напевно, були останніми його відвідувачами. З нами були вчителі: Надія Олексіївна, Михайло Михайлович, Віктор Григорович. Оце були часи!"

Олег Діденко:

"Мєчта" в 80-ті - це центральна будівля, що імітувала три намети і по 4 чи 5 невеликих цегляних будиночків типу наметів з кожного боку: хлопчачі -  з лівого крила, дівчачі - з правого. Все це обнесене парканом з металевої решітки.

Зовні спереду - волейбольний майданчик та бетонований майданчик з лавками по колу для виступів. В центральній будівлі гучномовець та програвач платівок, касетний магнітофон "Романтика", що будили вранці (тоді зненавидів пісню болгарки Лілі Іванової "Забудь обратную дорогу", що одної зміни будила нас щоранку. Де вони її відкопали?!). Там ще більярд та пінг-понг, столи.

Щоранку підйом, зарядка, пробіжка до мосту через канал, хапаємо сапи і бортовим ГАЗ-52 без тенту їдемо до шкільної столовки і потім в поле на прополку. Окрім прополки бував ще перегін отари на вівчарню чи з неї.

Ранковий підйом під занудну пісню Лілі Івановой з гучномовця, яка навіть мертвого підніме: "Забууудь абрааатную дарогууу. У наааашу пэрвую вэснууууу..." Дитяча травма на все життя.

Підйом - зарядка - пробіжка до дороги - вантажівка - столовка - поле - вантажівка - столовка - табір. Щодня на чергуванні в таборі залишалось двоє, якщо правильно пам'ятаю. Тенісний стіл за чоловічими будиночками. Більярд і настольні ігри - у центральному шатрі. Також організовані походи купатися на пляж каналу. Заборона взагалі ходити самостійно на канал поряд. Волейбол, бадмінтон. Начальником табору кожного року зазвичай або Харенко М.М. або Кривко.Л.Т.

За роботу колгосп учням платив. Що дещо незвично, як мені розповідали люди з інших кутків України.

В таборі були учні школи незалежно від того, з яких вони сіл, тобто виключно за принципом що вони навчаються в Чкаловській СШ. Табір для чкаловців був лише у червні. В липні заїжджали з району. Що і де вони робили - не знаю. Мабуть тому що наш табір був унікальним, окремо, непогано облаштованим, серед дерев і ьіля води. Бо, наскільки мені відомо, ті ж корніївці, наприклад, мали табір у школі (поправте, якщо помиляюся).

Алла Команова:

Табір називався "Мечта", як ми його любили. В кінці 80-х добудували ще 6 палаток і після 9 класу хлопці з району проходили там "четырнадцатидневку". Лісосмуга біля табору перекопана вздовж і поперек, хлопці хоронили бички. Наш вчитель військової підготовки Кривко Леонід Трохимович дуже не любив коли хлопці палили. І коли він заставка когось за такою справою, покаранням було поховання "бичка". Рили яму 1х1х1, клали "бичка" і знову заривали.

Взагалі він був гарним вчителем ПВП, це в школі хлопці ображалися, а в армії були дуже вдячні. Коли в армії всі ночами вчили устави, клятву, склад автомата і протигаза, то наші хлопці спокійно спали бо вони все знали. Ось за це Трохимович отримував багато листів з подяками від командирів військових частин.

Лариса Григорівна Романенко (дів. Єльцева):

Починаючи з 1976 року при школі працював (у літній період) табір праці і відпочинку «Мрія». Це окрема цікава сторінка в історії нашої школи. Олексій Трохимович неодноразово був директором цього табору. Життя тут було настільки цікавим, що ми плакали, коли приходив час його закриття. В таборі Олексій Трохимович теж тримав дисципліну, але він умів «розрядити обстановку», пожартувати.

Табір праці і відпочинку "Мрія" був найулюбленішим місцем проведення літніх канікул для учнів Чкаловської школи. Протягом першого місяця літа діти працювали 4 години на день, доречі, процювали з задоволенням, в кінці місяця отримували кошти! Але головне це був відпочинок! Спортивні змагання, вечори відпочинку, відкриття і закриття табору! Поруч з дітьми були прекрасні педагоги: Кривко Олексій Трохимович, Харенко Михайло Михайлович, Сілін Віктор Григорович та класні керівники старших класів. Після закінчення зміни правління колгоспу преміювало дітей екскурсійними поїздками, саме мій клас побував в Молдавії, Полтаві, Криму! Це були веселі, щасливі дні мого дитинства!

У мене є фото табору, коли ще замість будиночків були "палатки"! А ще є фото першого табору, який був розташований на межі сіл Чкалове і Корніїка!

Валентина Михайлівна Пшенична (дів. Терещенко):

Мені пощастило побувати в таборі "Мрія" у 1976 році, в перший рік його існування. І хоч минуло вже багато років, час, проведений там, досі згадується з теплотою і ностальгією. Тоді табір розташовувався між селами Корніївка та Чкалове, біля вітрозахисної смуги, яка розділяла землі двох колгоспів.

Ми жили у великих військових наметах, по десять осіб у кожному. Дівчата і хлопці жили окремо. Намет був обладнаний залізними ліжками з матрацами, які страшенно скрипіли при найменшому русі, а біля кожного ліжка стояла тумбочка, куди ми складали свої дрібнички.

Кожен ранок починався з горна – о 7:30 його гучний сигнал будив нас, і починався новий день. Підйом, умивання, підняття прапора, а далі – сніданок у колгоспній їдальні. Туди нас возили у відкритих вантажівках із дерев'яними лавками. Після сніданку – робота. Ми збирали овочі: помідори, огірки, баклажани, перець. Працювали лише чотири години на день. Час минав швидко, адже ми знали, що попереду нас чекали відпочинок і розваги. Після роботи нас знову везли на обід у їдальню.

Після обіду – "тиха година", а потім спортивні ігри та змагання: перетягування каната, естафети та інші активності, які організовував наш учитель фізкультури Харенко Михайло Михайлович.

У таборі завжди було чим зайнятися: ми грали в шашки, шахи, нарди, настільний теніс або ганяли м'яча на волейбольному майданчику. Пам’ятаю, як Михайло Михайлович вмикав популярну на той час пісню "Люди зустрічаються, люди закохуються, одружуються". Біля табору був ставок, де можна було скупатися й позасмагати. Але від такого сусідства були й мінуси – вечорами нас нещадно дошкуляли комарі. На пустощі в таборі часу майже не було – усе було розписано. За порядком і дисципліною в перший рік існування табору пильно стежили вчителі, здебільшого чоловіки: Харенко М.М., Кривко Л.Т., Сілін В. Вони жили в дерев’яному будиночку посеред табору.

Увечері в нас була дискотека. З настанням сутінків прапор табору спускали, і оголошувався відбій. Але справжнє життя починалося лише після відбою. По табору лунали гітари та пісні. Ми вибиралися з наметів і вирушали на поля Корніївки – "розвідувати" полуничне поле. Пізніше ми знайшли й поле з горохом. А колгоспний сад і так був усім відомий, тому його теж не обділяли увагою. Робили це не через голод – годували нас ситно й за графіком, – а заради розваги та пригод. Здається, ми завдали колгоспу більше збитків, ніж користі.

За роботу в трудовому таборі ми отримали по 60 рублів за місяць. До того ж добре відпочили й засмагли. У таборі я була лише раз, між 9 і 10 класом. У "Мрії" біля каналу побувати не вдалося, бо у 1977 році я вже закінчила школу й вступила до медичного училища.