Кривко Олексій Трохимович

Назад до розділу "Люди"

«Всі добрі люди, умілі та путящі, повиходили в учителі»

                                                         (Анатолій Свидницький)

«…Борг учня перед учителем величезний, і шкода, що ми починаємо розуміти це не під час навчання, а в пору змужніння. І найчастіше це розуміння приходить тоді, коли вчитель вже спить вічним сном і слова невисловленої вдячності важким тягарем лягають на наші душі».

       Перечитуючи ці рядки, написані Джалолом Ікрамі, ще раз впевнюєшся у їх правильності. Дійсно, як часто ми не встигаємо висловити слова любові і поваги до своїх учителів. Але, з іншого боку, чого варті слова вдячності проти того, що зробив учитель  для  кожного із нас!

       З життєвого досвіду знаю: починаєш спілкуватися з людиною і щоразу помічаєш, що вона з особливою любов’ю згадує, подовгу спиняється на образах учителів тієї школи, де колись навчалася. Згадує не зміст уроків, а щось індивідуальне, притаманне своїм учителям: жести, ходу, манеру вести уроки, - і разом з тим неповторним, особистим, що запам’яталося в учителеві, - те ціннне, що було від нього одержано, можливо, в одній фразі, в одному покаранні, в одній похвалі.

       Немає, мабуть, жодного випускника, хто б, навчаючись у Чкаловській школі з 1961 по 2006 роки, не згадував Кривка Олексія Трохимовича. Про цю людину можна говорити безупинно. Це він, завжди підтягнутий, зібраний, з військовою виправкою та дисципліною, вимогливий, іноді навіть суворий, в душі  мав серце, сповнене любові до дітей. Він прекрасно знав і любив свій предмет і, мабуть, саме від цього уроки «воєнки» були цікавими і хлопцям, і дівчатам.

       Олексій Трохимович народився у селі Чкалове 10 квітня 1938 року в скромній і працьовитій сім’ї колгоспників. Після закінчення десятирічної школи у 1955 році навчався у Василівському училищі за спеціальністю «Комбайнер-механік». Ще з сьомого класу він працював третім помічником комбайнера. Надалі його трудовий шлях пов’язаний із сільським господарством: працює у рідному районі, на цілинних землях Казахстану.

       Пройшовши службу  у лавах Радянської армії, Олексій Трохимович із 1961 року працює вчителем фізкультури, трудового навчання та біології Чкаловської ЗОШ. Одночасно навчається у Мелітопольському педагогічному інституті. Майже 20 років, з 1968 по 1987 роки, працює військовим керівником, викладає початкову військову підготовку в своїй рідній школі.

Олексій Трохимович був військовим керівником від Бога, одночасно суворим і добрим. Це йому вдавалось «ліпити» з хлопчаків-підлітків випускників школи, готових до служби в Збройних Силах. Він цілком присвячував себе роботі, віддавав всі душевні сили, всю свою теплоту нам, його учням. Спортивні нормативи, знання статуту, стройова підготовка - все це було у хлопців на «відмінно». Проходили службу у Збройних силах наші випускники - йшли листи- подяки батькам і школі від військових командирів. Дівчата теж не відставали від хлопців. Вже стала шкільною легендою розповідь про те, як під час обласної перевірки початкової військової підготовки в школі учениці 10 класу вдалося під час збирання АК впіймати в повітрі шомпол, який випорснув із рук, і вміло приєднати до автомата. Команди нашої школи під керівництвом Кривка О.Т. виборювали призові місця у районних та обласних змаганнях «Зірниця», «Орлятко». Кожного року на свято Перемоги Олексій Трохимович організовував паради юноармійських військ. У кожного з нас завмирало серце, коли клас чітким кроком із стройовою піснею проходив повз «командуючого парадом», а в його очах ми бачили радість і гордість за нас. Відчували, що за строгістю Олексія Трохимовича ховається велика зацікавленість у наших знаннях і душевна доброта.

       Починаючи з 1970 року при школі працював (у літній період) табір праці і відпочинку «Мрія». Це окрема цікава сторінка в історії нашої школи. Олексій Трохимович неодноразово був директором цього табору. Життя тут  було настільки цікавим, що ми плакали, коли приходив час його закриття. В таборі Олексій Трохимович теж тримав дисципліну, але він умів «розрядити обстановку», пожартувати.

Всього Кривко О.Т. пропрацював у Чкаловській ЗОШ 45 років, із них майже десять, з 1991 по 2000 роки, директором школи. Леонід Трохимович був вмілим організатором, гарним господарником. Роки його директорства припали на нелегкі часи: економічні негаразди у державі, скрутне матеріальне становище як членів колективу, так і самого навчального закладу. Але школа завжди була відремонтована, готова до нового навчального року. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у справу виховання підростаючого покоління Кривко Олексій Трохимович нагороджений Грамотами районного і обласного відділів освіти, МОН України, відзнакою «Відмінник освіти».

Разом із дружиною Галиною Яківною, вчителем математики нашої школи, вони виростили двох синів: Ігоря та Олега. Ігор Олексійович Кривко продовжив династію педагогів. Він працює вчителем і директором Веселівської різнопрофільної гімназії. Вже правнуки радують Галину Яківну.

Олексій Трохимович, на жаль, вже пішов із життя, вічна йому пам’ять.

В цьому році трудовим колективом КЗ «Чкаловська ЗОШ І – ІІІ ступенів» прийнято рішення про те, що кожного року 10 квітня, саме в день народження Олексія Трохимовича, в нашій школі буде проводитись День цивільного захисту. Ми старанно готуємося до цього дня, зберігаючи традиції започатковані в свій час Кривком О.Т.

Допоки людину пам’ятають, допоки вона жива!