Газети про Гаврилівку

Назад до розділу "Сторінки історії"

Радянський степ №241 від 06.12.1925, сторінка 3 

ЗА – ЗДОРОВЕ СЕЛО!

Дайте лікаря! (с. Гаврилівна, Веселівського р.) На медпунктові села Гаврилівни працює тільки один лікар. Медпункт обслуговує 5 сіл та де-кілька посіл ків. Один лікар всього не може зро

бити. Треба щоб, окрздороввідділ надіслав ще одного лікаря. Селянство цьою сподівається. Кириєнко Іван. 

Радянський степ №242 від 10.12.1925, сторінка 4 

Землеустрій – зміцнить наше сільське господарство

Час би наш його розпочати.

(с. Гаврилівна, Веселівського р.)

Наша Гаврилівська земельна громада ніяким побутом не земле впорядкується, хоч давно задумала. Тепер повноважні збірали гроші, по карбованцю від людини. Але громадяни не дають. Заплатило тільки 90 господарів, а всіх є —536. Через це справа гальмується.

Треба нам, громадяни, по (іншому поставитись до цієї справи. Ми-ж самі бачимо, як добре жити по тих селах, де гарно проведено землеустрій. Візьмемося дружно до землеустрою, щоб не жити в такому безладдю, як живемо ми тепер. О Яблуня. 

Про себе дбають.

Думка №119 від 29.05.1925, сторінка 3 

(о. Гаврилівна. Веселівського району). Зносини з газетою .Думка* ніяк не налагодимо. Видно багато дописів не доходе. Це раз. У друге, Веселівський райсеїьбудинок склгкав райснову нарад? селькорів і нас, гаврилівців, не сповістив про це. Проморгали райнараду, а разом а цим і окрнараду селькорів. Тільки з .Думки* почули, як про одну, так і про другу. Нас, селькорів, це дуже схвилювало. Коли райсельбудвнок не внав, що вони в, то треба було хоч нявмачня сповісти, може б і знайшлися. Вівьмать, рай іедьбудпнку, собі це на увагу, холи буде друга нарада. СВІЙ.

Свято сельбудинків

Думка №119 від 29.05.1925, сторінка 3 

с. ГАВРИЛІВКА

19-го травня відбулося пятирічч* Сельбудинкіа нз Вкраїні. Наш седьбу динок відсвяткував цей день, як тілька дозволяли сили села. Випущено першу газету „Свдьбуднаок" у ядії вміщено присвячеаі святу дописи. ЛКСМ випустив свою стінну гавету „Юяак“. В Нарбудннку був прочитаний доклад про історію існування й значіння оеяьбудаихів на

Вкраіаі. В цей день вакладено гурток селькорів. Свято закінчилося злотавою ~Бурлак" Карпенха Карого. Дуже бажано щоб sпраця сельбудвяка після пятяріччя більше поширилась, газетярааходнха б ча тіш, а гурток селькорів міцнішав би й роивявав свої знання гуртуючи біля себе населення. СВІЙ 

ВЧИМОСЯ ТОРГУВАТИ КРАЩЕ ЗА СПЕКУЛЯНТА! 

Радянський степ №238 від 26.11.1925, сторінка 4 

Наші сільські кооперативи—ще не вміють крам, коли його не треба. V крамниці товариства,-часто немає найпотрібніших товарів, і селянин мусить йти до спекулянта. Більше спритности, більше гнучкости, більше придивлятись до потреб селянства!

Не зашкодило б у спекулянта навчитись. (с. Гаврилівна, Веселівського р.) На сміх людям працює наша кооперація. Певне наших членів правління  спекулянт до себе й за пркказчиків не взяв би. Так, скажемо, привозять маслянки, щоб мастити машини, тоді, коли вже ніякої праці на полі нема. Як привезуть тютюну, то немає бомажки, або ж сірників. Коли підходить яке свято, та селяни питають багато краму, то товариство привозить дьогтю, мазуту, або конфет, яких покупають куркулі. Ще не навчилось привозити те, що треба. А коли який кооператор захоче відвезти гнилий, нікуди негідний ячмінь до млина товариства, щоб він змолов та продав селянам, то на це вони майстрі, /Іюбарський 

Чому в приватнього дешевше? (с. Гаврилівна, Веселівського району) Кузня сільсько-господарського товариства за те, що полагодить реманент, бере з селян мало не в два рази більше, як беруть приватні ковалі. Громадяни з недовір'ям дивляться на кооператив. Треба правлінню або зробити кузню, справді кооперативною, або зовсім її зачинити, але не здиміти з селян по дві шкури- Лозофький.