Музична школа 

.

ПРЕПОДАВАТЕЛИ

Зростає культура на селі

Два роки існує в селі Чкалово дитяча музична школа. Нелегко довелося нам спочатку організовувати її — були певні труднощі з приміщенням, не вистачало необхідних меблів. Та всі перешкоди було успішно подолано. І сприяли цьому, зокрема, ентузіазм викладачів школи, допомога батьків, які зацікавлені в тому, щоб в їхньому селі діяла музична школа.

В перший рік своєї роботи ми набрали на навчання 40 учнів. Тут вони мали змогу опановувати навичками гри на фортепіано, баяні, акордеоні. Трьох класів для продуктивної роботи явно не вистачало. А тому на кінець року ми мали вже 7 класів. Така кількість класів повністю задовольняє наші потреби.

На слідуючий рік в школі вже навчався 51 учень. Якщо в 1979—1980 навчальному році із-за відсутності кадрів навчанням школярів займалися викладачі за сумісництвом, то уже в 1980—1981 навчальному році ми мали свої кадри. Так, старанно ставиться до виконання своїх обов’язків випускниця Запорізького музичного училища Людмила Євгенівна Симоненко. Схвально відгукуються також про викладачів Наталію Артемівну Борисенко, Олену Миронівну Надрагу та Тетяну Вікторівну Масаликіну.

Добре налагоджено в нашій школі навчально-виховний процес. Педагоги школи разом із своїми вихованцями часто бувають серед колгоспників, виїжджають до них безпосередньо на виробничі ділянки. Не забуваємо також і своїх маленьких друзів — вихованців місцевого дитсадка. Радо зустрічали в себе наших школярів працівники сусідніх колгоспів імені Кірова та «Победа».

Великий внесок в розвиток культури на селі вносить наша дитяча музична школа. До речі, саме завдяки їй у великій мірі постійно підвищується культура на селі. На високому рівні пройшли в нинішньому році вступні екзамени. Слід відзначити, що батьки охоче доручають нам своїх дітей. І щоб виправдати їх довір’я, ми, педагоги школи, докладаємо всіх зусиль до того, щоб наша праця давала якнайкращі результати.

Л. НЕМЧЕНКО, директор Чкаловської музичної школи.

20 червня 1981 року, Газета "Колос" 

Перший випуск Чкаловської дитячої музичної школи. 1984 р. (фото надала Віта Косенкова)

Педагогічний склад:

Ярмаш Ірина Миколаївна

Зубков Микола Євгенійович

Немченко Леонід Іванович - директор школи.

Кугуєнко Анна Миколаївна

Трегубова Любов Федорівна

Учні: 

Лисканич Таня (зам. Канюка)

Ємець Ваня

Жадик Віта (зам. Косенкова)

Криулян Сергій

Шматко Таня (Шевелєва)

Кривко Таня (Безугла)

Жадик Люда (

Левадня Лариса (зам. Адамян)

Станко Іра

Джула Юра

Сілін Сергій

Трюхан Лєна (Бойко)

Рудь Таня (Сисоєва) 

Немченко Леонід Іванович - директор Териберської дитячої музичної школи (Териберская ДМШ,184630, Мурманская обл, Кольский р-н, Териберка с, Школьная ул, 5а ) в Мурманській області (колись керував Чкаловською музичною школою). Фото 2015 року 

СПОГАДИ ПРО МУЗИЧНУ ШКОЛУ

Немченко Леонід Іванович (директор школи): 

Школа открылась 10 сентября 1979 года.

Много помогли председатели колхозов: Кинебас А.Е., Гришкан А.П., Яценко Н.И.

В школе обучалось 75 человек. Была проблема с мебелью, кадрами, но всё это я преодолел и школа была блестящей.

Ирина Горлач Шимко (викладач по класу баян):

Я в 1987 году приехала на отработку в музыкальную школу. Была преподавателем по классу баян, аккордеон. Тогда работали со мной хорошие девчата. Лена Якименко сейчас в Киеве живёт и работает в детском садике, Оля Артим живёт в Весёлом и Наташа Самокиш. Леонид Иванович был очень хорошим руководителем. Всегда уважал своих коллег. Был всегда на позитиве, юморил. Для музыкальной школы сделал очень много. Я иногда с ним переписываюсь. Он работает директором музыкальной школы в Мурманской области. Жителей с Чкалова он очень любит и уважает. Всегда вспоминает с ностальгией те времена.И очень хочет приехать сюда в гости.

Вчера Немченко Л.И. ответил мне. Он действительно ездил к жене Валерия Павловича. Она подписала портрет и подарила ему 2 книги. Очень скучает за нашим селом. Больно ему до настоящего времени за закрытие муз школы. Передает всем привет. У них там сейчас Полярный день.

Отличный руководитель, умеет ладить со своими коллегами. Таких руководителей очень мало. Мы бежали на работу в музыкальную школу с огромным удовольствием. Крепкого здоровья Леониду Ивановичу.

Ярмаш Ірина Миколаївна (викладач):

Как я рада видеть Леонида Ивановича!!!! Моего первого директора!!! Благодаря его энтузиазму в Чкалово открыли школу.Как всегда- костюм, галстук...Самые теплые воспоминания о том времени!

Люблю свою роботу! Учні чкаловської школи - мої перші учні! Всі талановиті,виховані,цікаві! Я працювала в Чкаловській школі в 1982-1984 роках

Любовь Федоровна Трегубова.- преподаватель по классу баяна. Всегда с улыбкой и очень трудолюбивая. Я з нею працювала один рік! Дуже гарна людина- працьовита і порядна, ми з нею співали в дуеті.Потім вона поступала в Мелітополь,в музпед.Не знаю як склалася її доля.Але згадую її самими добрими словами.А комсомолками тоді були майже всі...такі були часи..

Діденко Олег Леонідович:

В музичній школі Чкалового Леонід Іванович мені викладав клас акордеону.

Деякий час клас фортепіано викладала Антоніна Євгенівна, прізвища не пам'ятаю. Згодом виїхала до Мелітополя.

Ще баян викладав молодий викладач, здається Анатолій. Пам'ятаю як він купив електробаян і почав по селах на весіллях косити капусту. Тоді це було незвично щось новеньке і дуже популярне.

Немченко їздив до вдови Валерія Чкалова, возив портрет задля автографа. Хто писав портрет я не в курсі, хтось з його знайомих, вочевидь з фото і, як на мене, не дуже вдалий. Але той портрет з автографом вдови Чкалова у Немченка в кабінеті висів довго. Дружина Немченка деякий час, десь у 1981 році, викладала французьку ще в старій школі. Добре викладала.

Інна Шапарна

Немченко Леонід Іванович-мій вчитель!!!❤️❤️❤️Такий,цікавий дядько був!!!🥰🥰🥰Ближче до 90 -х рр.,Вони виїхали....Де,Він,зараз?Яка,в нього доля?

Мажай Наталя Дмитрівна:

Директором музичної школи був Немченко Леонід Іванович, він відкрив школу і їздив кожний день на роботу автобусом з райцентру Веселе

Романенко (дів. Єльцева) Лариса Григорівна:

Я дуже добре пам'ятаю роботу педагогів музичної школи,діти з задоволенням відвідували заняття,

добре пам'ятаю виїздні концерти,ведучими на таках заходах були Оля Єльцева і Сергій Сілін.Директором музичної школи був закоханий у свою справу Нємченко Леонід Іванович.Надавалась також допомога середній школі,зокрема, Леонід Іванович керував шкільним хором.Ще знаю що Леонід Іванович побував у вдови В.Чкалова(Москва),зараз Нємченко Л.І. проживає у Мурманську. Пам'ятається що Л.І. привіз тоді картину, портрет В.Чкалова (масло).

Нестеренко(дів. Єльцева) Ольга Григорівна (учениця):

Чкаловська рідна музична школа-це явище особливе, неймовірне, емоційне...Другий дім, де ми розвивалися духовно, естетично...Наші педагоги і, безпосередньо, шановний Леонід Іванович(вклоняюся йому низько)-це був ніби новий, свіжий подих для нас, звичайних сільських дітей...Ми вчилися не тільки музичному мистецтву, а й розвивалися із задоволенням всебічно! Який був хор, костюми, академконцерти, виїзні виступи...7 років, особисто мені,дали дуже багато! Потім, вступивши до престижного творчого Харківського ВУЗу(до речі, порадила мені його і підготувала до вступу Любов Федорівна, на жаль, прізвища не пам'ятаю, клас баяна), мені було не соромно...я вміла грати, знала багато чого з муз.літератури, непогано співала і не боялася сцени, а головне, спілкування з новими людьми!Ще раз висловлюю величезну подяку всім, хто прикладав зусилля, щоб у звичайному селі жила справжня музика...

Polina Anina

Керував хором у Калинівці, а його дружина викладала в Менчикурах французьку.

Наталия Мироненко

Пам'ятаю, працював викладачем музики в Калинівці. Був худ . керівником дит. ансамблю "Зернятка".

Валентина Король

Да ,работал в музыкальной школе у нас в Чкалово,моя дочечка ходила в музыкальную в это время.очень порядочный добрый позитивный человек.Дай бог ему здоровья.

Ольга Хойняк

Це був мій вчитель у музичній школі.Гарна людина

Ольга Макаренко

Леонид Иванович Как всегда при параде,подтянут,великолепно виглядит.

Надрага Лєночка Миронівна працювала у нашій музичній школі,і до цих часів грала і співала на багатьох культурно масових заходах,день села,весіллях... Дуже активна,весела,а проживала десь чи Успенівка чи Матвіївка, точно сказати не можу.Багато наших контактували з нею.

ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ ОРГАНІЗУВАВ ВИСТУП ОТАКОГО ХОРУ У НАС В СЕЛІ,СПІВАЛИ ВСІ,ДЕРЕГУВАВ АСТАХОВ ЛЕОНИД ГРИГОРОВИЧ,ВІН АКОМПОНУЄ,КЛИМЧУК Людмила,Назаренко Микола солісти,пісня,,Ой чий то кінь стоїть,,в обробціЛеонтовича

📅 Заснування та загальні відомості

• Дата відкриття: 10 вересня 1979 року.

• Локація: село Чкалове (Веселівський район).

• Засновник та беззмінний директор: Немченко Леонід Іванович (керував школою понад 20 років).

• Динаміка розвитку: У перший рік навчалося 40 учнів у 3 класах. На другий рік кількість зросла до 51 учня та 7 класів. Максимальна кількість учнів сягала 75 осіб.

👨‍🏫 Педагогічний склад (у різні роки)

• Директор: Немченко Леонід Іванович.

• Фортепіано: Ярмаш Ірина Миколаївна, Люліна Інна Миколаївна, Антоніна Євгенівна.

• Баян / Акордеон: Ренц Валентина Леонідівна, Зубков Микола Євгенійович, Трегубова (Тригубова) Любов Федорівна, Симоненко Людмила Євгеніївна, Шимко (Горлач) Ірина, Надрага Олена Миронівна.

• Теоретичні дисципліни: Масаликіна Тетяна Вікторівна, Кугуєнко Анна Миколаївна.

• Інші викладачі: Борисенко Наталія Артемівна, Якименко Олена, Артим Ольга, Самокиш Наталія.

🎓 Перший випуск (1984 рік)

Серед випускників були: Лисканич Т., Ємець В., Жадик В., Криулян С., Шматко Т., Кривко Т., Жадик Л., Левадня Л., Станко І., Джула Ю., Сілін С., Трюхан Л., Рудь Т.

🎶 Культурно-просвітницька діяльність

• Просвітництво: Учні проводили бесіди про композиторів для місцевої середньої школи.

• Концерти: Виступи безпосередньо на виробничих ділянках (на фермах) для колгоспників та у дитячих садках.

• Хор: Директор Л.І. Немченко керував шкільним хором та великим хором села (разом з Л. Астаховим). У 1984 році хоровий колектив ім. Чкалова посів 3 місце на огляді художньої самодіяльності.

• Співпраця: Школа активно взаємодіяла з колгоспами ім. Чкалова, ім. Кірова та «Победа».

🏆 Цікаві факти та спогади

• Візит до вдови Чкалова: Директор Л.І. Немченко їздив до Москви до вдови Валерія Чкалова, яка підписала портрет льотчика для музичної школи.

• Подальша доля директора: Згодом Леонід Іванович переїхав до Мурманської області (РФ), де очолив Териберську ДМШ.

• Ентузіазм: У перші роки викладачі працювали в складних умовах (дефіцит меблів та приміщень), але школа вважалася «блискучою» завдяки зусиллям колективу та допомозі голів колгоспів (Кінебаса А.Є., Гришкана А.П., Яценко Н.І.).

• Сучасність: У спогадах випускників та колег школа описується як «другий дім», що дав сільським дітям путівку в професійне мистецтво та високий рівень культури.

Історія Чкаловської дитячої музичної школи

Чкаловська дитяча музична школа розпочала роботу восени 1979 року. Її перший та незмінний директор Леонід Іванович Немченко у своїх спогадах назвав точну дату відкриття — 10 вересня. Відтоді діти села отримали можливість здобувати початкову музичну освіту за місцем проживання: навчатися гри на фортепіано, баяні та акордеоні, вивчати музичну теорію й виступати перед слухачами.

Організація школи потребувала чималих зусиль. Не вистачало меблів, виникали труднощі з приміщенням і добором викладачів. Про це Немченко розповів у статті «Зростає культура на селі», надрукованій у районній газеті «Колос» 20 червня 1981 року. Він особливо відзначив ентузіазм педагогів та допомогу батьків, зацікавлених у тому, щоб їхні діти мали змогу вчитися музики. У пізніших спогадах директор також називав серед тих, хто допомагав школі, голів колгоспів Кінебаса, Гришкана та Яценка.

Для Леоніда Івановича керівництво новим закладом було продовженням викладацької праці. За зібраними біографічними відомостями, після закінчення Запорізького музичного училища він із 1968 року працював у Веселівській дитячій музичній школі, а 1979 року очолив школу в Чкаловому. Наталя Дмитрівна Мажай згадувала, що директор щодня приїздив на роботу автобусом із районного центру Веселе.

У перший, 1979–1980 навчальний рік до школи прийняли 40 учнів. Цю кількість підтверджує повідомлення сількореспондентки О. Астахової, опубліковане в «Колосі» 1 січня 1980 року. У ньому названо перших викладачок: Валентина Леонідівна Ренц навчала гри на баяні, Інна Миколаївна Люліна — на фортепіано, а Тетяна Вікторівна Масаликіна викладала музично-теоретичні дисципліни. Навчальною роботою керував Леонід Іванович Немченко.

Хоча січнева замітка повідомляла про повне забезпечення школи педагогічними кадрами, згодом директор уточнив, що протягом першого навчального року заняття вели викладачі за сумісництвом. Власний викладацький склад школа мала вже у 1980–1981 навчальному році. Тоді в ній навчався 51 учень. Збільшилися й можливості для проведення занять: за словами Немченка, спочатку школа мала три класи, яких бракувало для роботи, а до кінця першого року — вже сім.

У статті 1981 року директор назвав Людмилу Євгенівну Симоненко, випускницю Запорізького музичного училища, а також Наталію Артемівну Борисенко, Олену Миронівну Надрагу та Тетяну Вікторівну Масаликіну. Він схвально відгукувався про їхню працю й писав, що батьки охоче приводили дітей до школи. У пізніших спогадах Немченко згадував і про 75 учнів, однак не зазначив, якого саме року школа досягла такої чисельності.

Від перших років навчання поєднувалося з участю в культурному житті села. Уже в повідомленні від 1 січня 1980 року йшлося про відвідини місцевої середньої школи та бесіди про композиторів. У 1981 році Немченко розповідав про виступи педагогів і вихованців перед працівниками колгоспу безпосередньо на виробничих ділянках, відвідування дитячого садка та поїздки до сусідніх господарств імені Кірова й «Победа».

Робота школи регулярно потрапляла на сторінки районної газети. Короткі фотопублікації 1982–1983 років зберегли імена педагогів та відомості про їхні заняття. У листопаді 1982 року «Колос» показав урок Олени Миронівни Надраги. У грудні того ж року, а також у листопаді 1983-го газета писала про викладачку фортепіано Ірину Миколаївну Ярмаш. За її власними спогадами, вона працювала в Чкаловській музичній школі у 1982–1984 роках, а місцеві діти були її першими учнями.

У жовтні 1983 року окрему фотозамітку присвятили викладачці баяна Любові Федорівні, прізвище якої в газеті подано як Тригубова, а в зібраних спогадах — Трегубова. Ірина Ярмаш згадувала її як працьовиту й привітну колегу, з якою вони співали в дуеті. Згодом Любов Федорівна, за цими спогадами, вступала на музично-педагогічне навчання в Мелітополі.

Один із виступів вихованців докладніше описано в замітці «Концерт на фермі», надрукованій у «Колосі» 5 травня 1984 року. У червоному кутку тваринницької ферми колгоспу імені Чкалова зібралися свинарки, телятниці, механізатори та рільники. Перед ними виступили десятеро учнів-баяністів музичної школи.

Сергій Кривулян, як його названо в газетному тексті, виконав «Білоруську кадриль», Світлана Білокопитова — «Циганський танець», а Тетяна Лисканич — вальс «Амурские волны». У замітці також згадано виступи Наталії Чирко, Сергія Сіліна, Віти Жадик і Тетяни Шматко. Разом з учнями грав викладач Зубков. Його ініціали в різних матеріалах не збігаються, тому повне ім’я та по батькові потребують уточнення.

1984 роком датовано перший випуск Чкаловської дитячої музичної школи. Про нього нагадує групова фотографія, яку надала Віта Косенкова, у дівоцтві Жадик. У зібраному підписі серед педагогів названі директор Леонід Немченко, Ірина Ярмаш, викладач баяна Зубков, Анна Миколаївна Кугуєнко та Любов Федорівна Трегубова. За переліком викладачів, Анна Кугуєнко вела теоретичні дисципліни.

У підписі до цього знімка перелічено тринадцять учнів: Тетяну Лисканич, Івана Ємця, Віту Жадик, Сергія Криуляна, Тетяну Шматко, Тетяну Кривко, Людмилу Жадик, Ларису Левадню, Ірину Станко, Юрія Джулу, Сергія Сіліна, Олену Трюхан і Тетяну Рудь. Цей перелік зберігає імена вихованців, яких упізнали на фотографії; його повноту як офіційного списку випускників ще належить перевірити.

Навчання запам’яталося вихованцям уроками гри на інструментах, хоровим співом, академічними концертами й виїзними виступами. Лариса Григорівна Романенко, у дівоцтві Єльцева, згадувала, що концерти вели Ольга Єльцева та Сергій Сілін. За її словами, музична школа допомагала й середній школі, де Леонід Немченко керував хором. Олег Леонідович Діденко пам’ятав його також як свого викладача акордеона.

Колеги пов’язували становлення школи з особистою наполегливістю директора. Ірина Ярмаш наголошувала на його ентузіазмі, завдяки якому заклад відкрився в селі. У спогадах інших викладачів Леонід Іванович постає уважним керівником, який поважав співробітників, умів підтримати їх і мав почуття гумору.

Школа продовжувала працювати й у другій половині 1980-х років. Ірина Горлач Шимко згадувала, що 1987 року приїхала сюди на відпрацювання та викладала баян і акордеон. Серед своїх колег вона назвала Олену Якименко, Ольгу Артим і Наталію Самокиш. Керівником у той час залишався Леонід Немченко. За словами Ірини, атмосфера в колективі була такою, що на роботу вони йшли із задоволенням.

Про подальші роки відомості поки уривчасті. У спогадах згадуються від’їзд Немченка та закриття музичної школи, проте точних дат і обставин ці матеріали не встановлюють. Потребує уточнення й тривалість його керівництва закладом. Тому завершення історії школи ще належить відновити за документами та додатковими свідченнями.

Про місце школи в житті її вихованців докладно розповіла Ольга Григорівна Нестеренко, у дівоцтві Єльцева. Вона навчалася тут сім років і називала школу другим домом. У пам’яті залишилися хор, концертні костюми, академічні концерти й поїздки з виступами. Навчання дало їй уміння грати, знання музичної літератури, досвід співу та впевненість перед публікою. Згодом, вступаючи до творчого закладу вищої освіти в Харкові, вона відчула, наскільки корисною була ця підготовка. До вступу їй допомагала готуватися викладачка баяна Любов Федорівна, прізвища якої у своєму спогаді Ольга не назвала. Згадуючи педагогів, вона дякувала всім, хто докладав зусиль, «щоб у звичайному селі жила справжня музика».

Нарис укладено за публікаціями газети «Колос» від 1 січня 1980 року, 20 червня 1981 року, 13 листопада та 4 грудня 1982 року, 27 жовтня та 22 листопада 1983 року, 5 травня 1984 року; зібраними спогадами директора, викладачів і вихованців школи та підписами до фотографій.