Embedded Files
З осені 1932 р. розпочалася справжня війна проти селянства. За законом названим «законом про п’ять колосків», 55 тис селян були засуджені до 10 років в’язниці, концтаборів та до смертної кари за спробу крадіжки зерна чи худоби. Продовольчі загони за сприяння місцевих активістів відібрали у селян практично усі продукти харчування. Селяни намагалися забивати худобу для власного споживання, щоб вижити в умовах голоду, який настав з 1932 і тривав до 1933р. Небачений в історії голод охопив Україну. Випадки людиноїдства й смерті цілих сіл були настільки частими, щ це нікого не дивувало. Масштаби голоду були катастрофічними, й дотепер не відома точна кількість померлих від голодної смерті.
Довгі роки архіви були закриті для дослідження. І навіть зараз, коли про голодомор можна говорити без остраху, важко підрахувати дійсну кількість жертв, оскільки тогочасна влада, приховуючи ситуацію, не дозволяла записувати у документах істину причину смерті «від голоду».
Не оминули ті скорботні роки і село Чкалове. Дуже мало залишилося свідків тих трагічних подій. Але збереглися письмові записи, які збирали учні Чкаловської школи. Зі свідчень мешканки с.Чкалове Ємець Віри Павлівни, 1919 р.н. «З осені 1932 року, а особливо взимку 1933 року почався голод. У ті часи ходили з двору у двір різні комісії – шукали у колгоспників приховане зерно. Були і у нас, але зерна ми не мали. Взимку 1933 року померло шестеро моїх братів і сестер, мама опухла від голоду і не могла ходити. Батько працював у колгоспній бригаді, і там давали їжу – баланду, яку він приносив і нам з мамою.» Мажай Галина Іванівна, 1925 р.н. розповідала «Взимку 1932-1933 років голодувала уся наша сім'я. Батько працював у колгоспі і приносив хоч трохи хліба. Навесні ми, діти, ходили у поле, виливали із нір ховрахів, їли лободу, грицики, та так і вижили. Дорослі ходили за село, де лежав дохлий кінь, розтягували те м'ясо, кишки навіть з'їдали».
За допомогою жительки с.Чкалове Демидченко Клавдії Антонівни, 1919 р.н. на сільському кладовищі було визначено місце де у 1932-1933 роках у загальну яму скидали трупи померлих від голоду людей. Згодом на місці масового поховання встановлено надгробок.
Page updated
Report abuse